Бучайські

БУЧАЙСЬКІ (Buczajscy) – шляхетський рід герба Тупа підкова, у XVІ–XVІI ст. – землевласники в Луцькому і Кременецькому повітах Волинського воєводства, Вінницькому повіті Брацлавського воєводства.

Родове гніздо – [?].

Рід походив із Великопольщі. На Волині фіксується з 1560-х. Перший представник – Петро Бучайський († між 1601 і 1603), слуга волинського воєводи кн. Богуша Корецького, а після його смерті (1576) – київського воєводи кн. Василя-Костянтина Острозького. У шлюбі з Марією Єловичівною-Куневською († між 1604 і 1606) мав сина Лаврина (Вавжинця), який усе життя служив роду Острозьких, після вигасання якого в 1620 р. перейшов під опіку їхніх спадкоємців кн. Заславських. Був двічі одружений – спершу з Ганною Куровською, згодом із Марією (Малґожатою) Манецькою. Мав щонайменше п’ятьох дітей: Войцеха, Криштофа († 1628), Гальшку, Марину і Костянтина. Сини служили Замойським і кн. Заславським. Син Войцеха і Кристини Кревської Станіслав Бучайський, вихованець Замойської академії (зг. 1651/1652), жив ще в 1695 р.

Джерела:
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 25, оп. 1, спр. 160, арк. 194 зв.; ф. 28, оп. 1, спр. 140, арк. 115 зв.-116 зв.; Львівська бібліотека ім. Стефаника. – Відділ рукописів. – Ф. 5, спр. 4043/ІІ, арк. 121; Album studentów Akademii Zamojskiej 1595-1781 / Opracował Henryk Gmiterek. – Warszawa, 1994. – S. 209.

Ігор Тесленко

[prisna-google-website-translator]