Домонти

ДОМОНТИ (Домонти-Мошенські, Domontowie, Domontowie Moszeńscy) – князівський рід власного герба, у XVІ – першій половині XVІI ст. землевласники Київського повіту Київського воєводства.

Родове гніздо – село Мошни Київського повіту Київського воєводства (нині Черкаського району Черкаської області).

За однією з версій, рід мав спільне коріння з Ґедройцями і походив від литовського князя Довмонта. За іншою його засновник Василь (Григорій) був сином кн. Федора Семеновича Глинського і братом путивльського (1495-1500), згодом черкаського (1506) намісника Богдана, який емігрував до Великого князівства Московського (1508). У шлюбі з кн. Оленою Григорівною Глинською князь Григорій Домонт (зг. 1500) мав чотирьох дітей: Юрія, Михайла, Василя та Аграфену, дружину N Байбузи.

З них господарський дворянин Юрій († після 1522) від дружини невідомого імені залишив дочку Марину, що вийшла заміж за київського зем’янина Яцька Єльця. Єдина дочка Юрієвого брата Михайла († до 1537), народжена Агрефиною N, стала дружиною Яна Келбовського.

Василь Васильович Домонт-Глинський († після 1555) залишив по собі сина Григорія (Юрія) і двох дочок, з яких старша N († до 1552) вийшла заміж за Михайла Івановича Грибуновича-Байбузу, а молодша Овдотя, або Невидана († 1608) – за Михайла Ласка. Власник Мошен, Домонтова і Золотоноші Григорій (Юрій) Домонт-Мошенський († бл. 1598) у шлюбі з Аполонією, дочкою київського підвоєводи Федора Тиші, народив єдину спадкоємицю N, яка побралася з N Олекшичем і, залишивши по собі кількох дітей, померла до 1616 р. Її матір княгиня Домонтова в останнє згадується в джерелах у 1640 році.

Література:
Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. – Warszawa, 1895. – S. 51-54; Bobiński W. Województwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy. Studium osadnictwa i stosunków własności ziemskiej. – Warszawa, 2000. – S. 199-200; Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна. – Київ, 2008. – С. 364.

Ігор Тесленко

[prisna-google-website-translator]